Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Унеможливлюючи загрози. Методичні передумови управління ризиками в аграрному виробництві | director.com.ua

Унеможливлюючи загрози. Методичні передумови управління ризиками в аграрному виробництві

Автор статьи: 

Олена КІПРЄЄВА,
к. е. н., начальник відділу перестрахування
ПрАТ «СК «ІнтерГарант»

Заглавное изображение: 

Агровиробництво є одним із найризикованіших видів підприємницької діяльності. Це визначається багатьма факторами, серед яких: залежність виробництва від природно-кліматичних умов і погоди; сезонність виробництва та тривалий період обороту капіталу; труднощі під час зміни асортименту продукції, напряму діяльності, впровадження новітньої техніки, технологій та ін. Тому у процесі пошуку шляхів подолання ризиків, що існують в агробізнесі, і досягнення сталого розвитку, агровиробник насамперед має визначитись з ризиками, що найбільше впливають на результативність його діяльності, та з інструментами, за допомогою яких можна мінімізувати цей вплив

Види ризиків

В агровиробництві ризики можна класифікувати за видами джерел (внутрішні та зовнішні, мікро- та макроекономічні), а також за впливом на етапи сільськогосподарської діяльності.

Зображені на схемі ризики доцільно поєднати в категорію підприємницьких, що перешкоджають досягненню цілей агропідприємства (у тому числі отриманню прибутку). Окрім того, існує категорія фінансових ризиків, через які агровиробник може не виконати свої фінансові зобов’язання, та, як наслідок, його існування на агроринку опиниться під загрозою. З метою ефективнішого управління ризиками слід чітко відрізняти наслідки не сприятливої для підприємства події, коли на нього накладається і фінансовий ризик від наслідків події, коли такого ризику немає.

Зазначеним ризикам притаманні якості, що характерні лише для агровиробництва: протидія ризиків (наприклад, ціновий ризик і ризик низького врожаю протидіють один одному); системність ризиків; інерційність (ризики, що безпосередньо впливають на конкретну галузь, через певний проміжок часу впливають на все сільське господарство). Взаємозалежність зазначених ознак ризиків необхідно враховувати під час вибору інструментів для їх мінімізації та управління.

Інструменти управління

Для того щоб мінімізувати ризики агропідприємства і досягти сталого розвитку, існує певний інструментарій з управління ними. У результаті узагальнюючого аналізу даного інструментарію можна виокремити наступні види:
1) інструменти, які виробник сільгосппродукції може використовувати сам: застосування ефективних агротехнологій; раціональне використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин; обґрунтоване забезпечення технікою; диверсифікація виробництва; висококваліфіковані спеціалісти; створення маркетингових схем. Проте використовувати зазначені інструменти господарюючий суб’єкт може лише за умови задовільного фінансового стану чи вільного доступу до кредитних ресурсів;
2) інструменти, для використання яких агровиробник має звернутися до приватного сектора (банку, страхової компанії, кредитної спілки, лізингової компанії);
3) макроекономічні методи, основою яких є регуляторна політика уряду на агроринку та держпрограми підтримки даного сектора економіки.

До інструментів і механізмів, які дозволяють мінімізувати виробничі та ринкові ризики в агропромисловому комплексі (АПК), слід віднести: диверсифікацію, фінансово-кредитне забезпечення, складські документи на зерно, ринкову інфраструктуру, фінансовий лізинг, страхування, держпрограми підтримки. Зазначимо, що кожен із вищезгаданих інструментів має певні переваги та недоліки, які проявляються залежно від сфери їх імплементації. Саме тому слід чітко розуміти, які саме інструменти є найперспективнішими для мінімізації негативного впливу того чи іншого ризику.

SWOT-аналіз

У процесі стратегічного планування, дослідження й управління ризиками в агровиробництві доцільно застосовувати метод SWOT-аналізу, головною перевагою якого є можливість одночасного дослідження зовнішнього та внутрішнього середовища об’єкта. Одна з визначальних проблем в АПК — відсутність повної та всебічної економічної інформації за кожним з цих інструментів. Через це використання простих методів управлінського аналізу видається неможливим, особливо з практичної точки зору. Застосування техніки SWOT-аналізу під час дослідження інструментів управління ризиками в АПК відкриває нові можливості ефективного використання потенціалу таких інструментів у разі досягнення агропідприємствами сталого розвитку й уникнення можливої дії їх слабких місць; а також можливості позитивного впливу на зовнішнє середовище та нейтралізації ймовірних ризиків.

За допомогою методів SWOT-аналізу на кожен із зазначених вище інструментів складено вербальні моделі (SWOT-матриці) з виокремленням ключових параметрів для цього напряму аналізу. Таким чином, розкрито сутність кожного з інструментів управління агроризиками з урахуванням як зовнішнього середовища, так і внутрішніх умов, у яких вони застосовуються. Для прийняття правильного рішення важливо знайти рівновагу між позитивними та негативними рисами.

У процесі аналізу переваг і недоліків інструментів мінімізації агроризиків та досягнення сталого розвитку агропідприємств слід враховувати критерії його ключових складових:
1. Економічний розвиток: оптимальне й екологобезпечне використання наявних обмежених ресурсів з урахуванням новітніх технологій і створенням сукупного доходу. Це забезпечить отримання прибутку, мінімізує витрати на впровадження інструментів та їх розвиток, надасть можливість залучити додаткові джерела фінансування.
2. Соціальний розвиток: укомплектованість робочих місць, комфортність робочого процесу під час використання інструментів, раціональне управління трудовими ресурсами, розвиток людства та досягнення стабільності суспільних і культурних систем.
3. Екологічний розвиток: ресурсно-екологічна збалансованість біосфери через раціональне використання, збереження та постійне відновлення природних ресурсів (у тому числі й землі) з урахуванням обраних інструментів управління.

Диверсифікація виробництва у сфері АПК — це розширення номенклатури та асортименту, зміна виду продукції, що виробляється, освоєння нових видів виробництва для підвищення його ефективності, отримання економічної вигоди, запобігання банкрутству з урахуванням екологічних і соціальних потреб населення (табл. 1).

Іншим інструментом управління ризиками в агровиробництві є фінансово-кредитне забезпечення. Дослідження його основних рис, здійснене за допомогою SWOT-аналізу, зображене у таблиці 2.

Уникнути частини ризиків, що можуть впливати на діяльність у процесі зберігання продукції та подальшої її реалізації, можна за допомогою управління складськими документами на зерно. Графічну інтерпретацію аналізу даного інструменту наведено у таблиці 3.

Основою ефективного функціонування агроринку є всебічний розвиток і постійне вдосконалення його інфраструктурних елементів. Розвиненість ринкової інфраструктури стосовно потреб агровиробника дозволяє керувати частиною ринкових ризиків, проте має і певні недоліки (табл. 4).

Спостереження за господарською практикою підтверджують, що на сьогоднішній день значного розповсюдження набуває фінансовий лізинг як інструмент управління ризиками. Він дозволяє розв’язати проблеми, пов’язані з забезпеченням, основними засобами (табл. 5).

У багатьох розвинутих країнах світу найефективнішим методом управління ризиками в АПК визнано страхування. Це підтверджує й аналіз перспектив, що відкриваються у разі використання даного методу (табл. 6).

На основі аналізу інструментів мінімізації агроризиків можна дійти висновку, що саме страхування дає можливість агровиробнику управляти виробничими ризиками без значних втрат. Як бачимо, за умови підтримки державними інститутами ініціатив сільгосппідприємств щодо використання страхування, саме цей інструмент створюватиме умови для сталого розвитку агрокомплексу України. Слід зазначити, що доступність та ефективність впровадження не лише страхування, а й інших інструментів, посилюється за умов належної державної підтримки. Так, наприклад, у випадку впровадження страхування вона має захищати майнові інтереси аграріїв від можливого збитку, обумовленого природно-кліматичними факторами.

Крім того, інформація, яка міститься у таблиці 7, показує, що відповідні програми державної підтримки мають застосовуватися для усіх інструментів управління ризиками.

Застосування методів SWOT-аналізу під час дослідження інструментів управління ризиками у сільському господарстві та АПК дозволяє визначити сильні сторони кожного з них, через які максимізується вплив на конкретні групи ризиків, та слабкі, що заважають зменшувати останні. Разом із тим, проведення аналізу зовнішніх можливостей і загроз допомагає у визначенні та реалізації стратегії розвитку агропідприємства у довгостроковій перспективі, а також у виборі найоптимальніших для конкретних умов інструментів управління агроризиками.

 

 

 

© 2017 ООО «МЕДИА-ПРО». Все права защищены. Украина, 02660, г. Киев, ул. М.Расковой 11, корпус А, 6 этаж