Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Фармацевтичний ринок України. Зростання стабільними темпами | director.com.ua

Фармацевтичний ринок України. Зростання стабільними темпами

Автор статьи: 

Олексій ЧОРНОРОТОВ,
начальник відділу корпоративних рейтингів
агентства «Кредит-Рейтинг»

З врахуванням результатів 2013 року фармацевтичний ринок України вже п’ятий рік поспіль продемонстрував зростання (як у натуральних показниках, так і у грошових). Проте слід зазначити, що вперше за останні роки спостерігається уповільнення темпів росту. Крім того, фармацевтичний ринок України залишається другим за обсягами серед країн СНД після Росії

Фармринок-2013: загальні тенденції

Протягом останніх років фармринок України у цілому характеризувався стабільними темпами зростання (у середньому на 15–20 % щорічно). При цьому рівень споживання лікарських засобів на душу населення в Україні залишається досить низьким (витрати на медичні препарати займають 5–6-е місце у загальній структурі витрат домогосподарств України, а це близько $75–80 на рік) у порівнянні з європейськими країнами.

Загальний обсяг фармацевтичного ринку України за результатами 2013 року склав 35,85 млрд грн, що на 12,7 в. п. перевищує результати 2012 року. При цьому у натуральному вимірі обсяг ринку становив 1,99 млрд умовних упаковок, що лише на 1,6 в. п. перевищує аналогічний показник 2012 року.

У 2013-му, як і в минулому році, основним чинником позитивної динаміки разом із традиційною інфляційною складовою виступав фактор заміщення (несуттєве переміщення попиту з боку населення у середній та високий цінові сегменти). Крім того, у минулому році спостерігалась подальша тенденція збільшення обсягів інвестицій у ТБ-рекламу безрецептурних лікарських засобів (за результатами 2013 року фармацевтичні компанії інвестували у рекламу близько 3,0 млрд грн, що на 27–30 % перевищує показники 2012 року).

Як зазначалось вище, вперше за останні роки спостерігалось уповільнення темпів росту фармацевтичного ринку України. На думку агентства «Кредит-Рейтинг», серед основних факторів уповільнення присутні наступні:
•зниження реальних доходів населення;
•загострення соціально-політичної ситуації в країні, що дестабілізує функціонування ринку;
•зниження рівня доступності для населення у зв’язку зі здороженням фармацевтичних препаратів (за 2013 рік зростання цін на лікарські засоби, як основну групу продукції, становило 11–12 %);
•можливою причиною уповільнення темпів зростання ринку може бути поступове наближення до ліміту платоспроможного попиту населення, а також використання більш ефективних лікарських засобів, що супроводжується зменшенням обсягів споживання препаратів у натуральному вимірі.

У загальному обсязі продажу фармацевтичної продукції в Україні за підсумками 2013 року (у натуральному вимірі) на лікарські засоби традиційно припадало 65 %, на вироби медичного призначення — близько 30 %, решта — на косметичну продукцію та дієтичні добавки. Суттєвих змін у географічній структурі ринку не відбувалось. Так, питома вага українських препаратів у натуральному вимірі становила 66–68 % (один з найбільших показників серед країн СНД). При цьому у грошовому вимірі на українську продукцію приходилось 32–34 % загального продажу. Слід зазначити, що протягом останніх декількох років спостерігається незначне, але поступове зростання питомої ваги української продукції у структурі продажу у грошовому вимірі.

Поточна ринкова ситуація в Україні ідентична основним трендам, які формуються на фармацевтичному ринку країн СНД. Так, продаж лікарських засобів у Росії за підсумками 2013 року зріс на 13,6 % у порівнянні з 2012 роком, при цьому у натуральному вимірі навпаки спостерігається падіння об’ємів на рівні 2,1 % (дані аналітичної компанії DSM Group). У топ-5 найбільших компаній за часткою ринку країн СНД увійшли наступні компанії: Sanofi, Novartis, Berlin-Chemie, Gedeon Richter тощо.

Імпортна складова

У 2011–2013 роках український фармацевтичний ринок залишався залежним від імпортних поставок як основної сировини для виробництва, так і готової продукції. Протягом року, що аналізувався, на відміну від 2012-го, спостерігалось певне скорочення обсягів імпорту фармацевтичної продукції в Україну, що частково було пов’язано з законодавчими нововведеннями, які регулюють імпортні операції. Основними імпортерами залишались такі країни, як: Германія, Індія, Франція, Угорщина, Італія, Словенія, Ірландія тощо. За даними Державної служби статистики України, за результатами 12 місяців 2013 року імпорт фармацевтичної продукції в Україну становив близько $3,099 млрд, що складало лише 93,7 % від результатів 2012 року.

Дистриб’ютори

За підсумками досліджуваного періоду найбільшими дистриб’юторами в Україну в сегменті імпорту фармацевтичної продукції, як і в минулі роки, залишались наступні компанії: ТОВ «БаДМ», ТОВ СП «Оптима-Фарм, ЛТД», ПрАТ «Альба Україна», ТОВ «Фра-М», ТОВ «Вента ЛТД» (на п’ятьох найбільших імпортерів приходилось більше 90 % загального обсягу імпорту). Основними іноземними компаніями-виробниками, продукція яких представлена на українському ринку, залишаються: Berlin-Chemie/Menarini Group (Німеччина), Tekada (Японія), KRKA (Словенія), Teva (Ізраїль), Actavis Group (Ісландія), Sanofi-aventis (Франція), Gedeon Richter (Угорщина), Sandoz (Швейцарія), GlaxoSmithKline (Великобританія) та ін.

Виробництво в Україні та експорт

На сьогодні найбільшими українськими підприємствами-виробниками залишаються: «Фармак», «Борщагівський ХФЗ», «Артеріум» («Київмедпрепарат», «Галичфарм»), «Стірол», «Дарниця», «Здоров’я», «Лекхім», «Київський вітамінний завод» тощо. На частку п’яти основних компаній-виробників припадає більше 60 % виробленої в країні продукції.

Протягом останніх років українські підприємства-виробники продовжували поступово збільшувати обсяги експортних пос­тавок готової продукції. За результатами 2013 року експорт готових лікарських засобів вітчизняного виробництва склав близько $251,5 млн (+3,3 % у порівнянні з 2012 роком).

Географія експортних поставок, як і в останні декілька років, суттєвих змін не зазнала: більша частина продукції поставлялась до країн СНД (Узбекистан, Росія, Казахстан, Білорусь, Азербайджан). Концентрація експорту фармацевтичної продукції українського виробництва до країн СНД була пов’язана з дією жорсткої системи контролю якості продукції на європейських ринках, а також з обов’язковою наявністю у виробників відповідних GMP-сертифікатів. Найбільшими українськими виробниками, які експортують свою продукцію, залишаються наступні компанії: ПАТ «Фармак», корпорація «Артеріум», корпорація «Здоров’я», ПАТ НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», ЗАТ «Фармацевтична компанія «Дарниця» та інші виробники.

Дослідження рейтинговим агентством «Кредит-Рейтинг» динаміки розвитку галузі свідчать про те, що структура сировинної бази українських підприємств-виробників, як і в минулі роки, залишається залежною від імпортних поставок основної сировини та матеріалів (що прив’язує як структуру собівартості, так і рівень відпускних цін до коливань курсу національної валюти відносно долара та євро). При цьому сировина й матеріали українського виробництва представлені насамперед допоміжними матеріалами.

Державне регулювання і контроль галузі

Протягом 2012–2013 років спостерігалось істотне посилення державного регулювання і контролю за діяльністю українського фармацевтичного ринку, що вже у короткостроковій перспективі може призвести до подальшого обмеження рентабельності виробництва та загострення дефіциту обігових коштів підприємств-виробників.

Нижче наведена стисла характеристика деяких нормативно-законодавчих актів, які безпосередньо впливають на фінансово-господарську діяльність фармацевтичних компаній, а також на динаміку продажу лікарських засобів в Україні.

1. Відповідно до порядку, який було опубліковано КМУ у грудні 2013 року, українські фармацевтичні компанії можуть отримати право здійснювати виробництво лікарських засобів, на які ще діють патенти іноземних виробників. У міжнародній практиці такий механізм називається «примусовим ліцензуванням». Дія цього порядку може мати двосторонній ефект: з одного боку, це може дозволити суттєво знизити ціни на лікарські засоби на внутрішньому ринку. Проте дія порядку може негативно вплинути на інвестиційну привабливість галузі, що, у свою чергу, може знизити зацікавленість іноземних фармацевтичних компаній (як носіїв нових розробок, сучасних методик лікування та діагностики захворювань) у їхній присутності на вітчизняному ринку.

2. У березні 2013 року у ВРУ було зареєстровано проект ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про здійснення державних закупівель» № 2455. На сьогодні проект знаходиться на ознайомленні у профільних комітетах. Відповідно до положень пропонується суттєво скоротити терміни проведення процедур закупівель за бюджетні кошти, що, безумовно, може позитивно позначитись на фінансовій і платіжній дисципліні державного сектору як замовника та контрагента на фармацевтичному ринку.

3. У червні 2013 року було зареєстровано проект ЗУ щодо якості генеричних лікарських засобів (зміни до ЗУ «Про лікарські засоби» № 2199а). Зміни спрямовані на збільшення кількості лікарських засобів з доведеною ефективністю. Також проект встановлює чіткий перелік підстав для припинення дії реєстраційного посвідчення на препарат. Такі нововведення можуть впливати на процес формування списку ліків для державних закупівель. У період з грудня 2013 року по лютий 2014 року проект знаходився на доопрацюванні. На сьогодні законопроект повторно внесено на розгляд до ВРУ.

4. На сьогодні за участю робочої групи Європейського Директорату з контролю якості лікарських засобів та охорони здоров’я Ради Європи (EDQM) триває розробка стандартів належної аптечної практики в Україні (GPP-стандарти). У країнах, де діють вищевказані стандарти, регулюється порядок надання медичної допомоги провізорами в рамках системи державного медичного страхування.

5. З 01 березня 2013 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування імпорту лікарських засобів» від 04.07.2012 № 5038-IV. Згідно з відповідними нормами закону лікарські засоби можуть ввозитись на територію країни тільки за наявності ліцензії на імпорт, яка видається імпортеру у порядку, встановленому законодавством. За даними Міністерства охорони здоров’я України з 01 березня по 01 грудня 2013 року порядок одержання ліцензії носив заявний характер, що сприяло запобіганню виникнення дефіциту іноземних лікарських засобів окремих груп на внутрішньому ринку. З 01.12.2013 Порядок контролю дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів почав діяти повноцінно (затверджений згідно з Наказом МОЗ України від 26.09.2013 № 835).

6. Згідно з Постановою КМУ від 08.08.2012 № 793 (зі змінами та доповненнями) з 15 лютого 2013 року фармацевтичні препарати не можуть бути імпортовані в Україну без підтвердження відповідності умов їх виробництва вимогам належної виробничої практики (GMP). Введення в дію постанови профільне міністерство пояснює необхідністю захисту населення від неякісної продукції (у тому числі виробленої у країнах Південно-Східної Азії).

Як і прогнозувалось агентством раніше, вищевказані зміни у законодавчому регулюванні фармацевтичного ринку вже у короткостроковій перспективі обумовили скорочення імпорту окремих груп закордонних препаратів, які користуються значним попитом на внутрішньому ринку. Крім того, на сьогодні система охорони здоров’я України характеризується вкрай низьким рівнем державного забезпечення населення лікарськими засобами (у тому числі власного виробництва). Якщо у розвинутих європейських країнах частка державного забезпечення становить 60–80 %, то в Україні — лише 10–15 %. Тому подальша дія вищезазначеної постанови може призвести до загострення дефіциту на деякі види препаратів (зокрема на ті, що сьогодні не мають аналогів на внутрішньому ринку).

7. У серпні 2012 року Уряд підписав з провідними українськими виробниками «Меморандум порозуміння» щодо зниження цін на окремі групи лікарських засобів, а також розширив перелік лікарських засобів, ціни на які регулює держава. До загального списку було додано ще 55 препаратів, тобто на сьогодні загальний перелік становить 270 найменувань. Відповідно до вищезазначених нормативних актів виробники були змушені встановлювати граничні оптово-збутові надбавки на рівні не вище 25 % від вартості закупки, для роздрібної торгівлі — не вище 12 %. Безумовно, дія меморандуму у 2013 році обмежувала рівень рентабельності фармацевтичного бізнесу.

8. Як зазначалось раніше, Постановою КМУ від 25.05.2012 № 340 «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою» Уряд планує впровадити систему реімбурсації (часткове відшкодування вартості лікарських засобів) за рахунок державних коштів з одночасним обов’язковим зниженням з боку виробників граничних оптово-відпускних цін на відповідні групи препаратів.

Пілотний проект фактично запрацював у другому півріччі 2012 року. На І етапі впровадження було знижено ціни на препарати для лікування гіпертонічної хвороби шляхом встановлення їх граничного рівня. Отже, у перші місяці спос­терігалась позитивна динаміка збільшення споживання препаратів, включених до проекту, проте більш помітне зростання продажу відбулось наприкінці 2012 року, коли запрацювала система часткового відшкодування їх вартості державою.

Необхідно зазначити, що протягом 2013 року порядок зазнав певних змін, зокрема, було змінено підхід до включення препаратів у систему відшкодування і розрахунку їх реальних ринкових цін. Препарати, включені до проекту, розподілені на три групи: лікарські засоби I і II груп підлягають відшкодуванню, препарати III групи не відшкодовуються. Також у проект було включено комбіновані препарати.

На часткове відшкодування вартості препаратів, включених до пілотного проекту, з Державного бюджету на 2013 рік було передбачено 191,6 млн грн. Згідно з даними МОЗ України, станом на кінець листопада 2013 року у вигляді субвенцій регіонами було отримано близько 167 млн грн, з яких фактично було освоєно близько 60 % ресурсів.

У цілому отримані цифри свідчать про часткове досягнення цілей проекту, а саме: підвищення доступності для населення препаратів, які використовуються для лікування гіпертонічної хвороби.

9. Протягом 2012–2013 років Уряд продовжував впроваджувати програму поступової ліквідації аптечних кіосків в Україні. Основною мотивацією стала значна кількість порушень законодавчих норм у роботі саме аптечних кіосків. З іншого боку, закриття останніх може суттєво знизити рівень доступності лікарських засобів для населення, насамперед у невеликих містах і селах. Проте у 2013 році скорочення кількості кіосків не чинило негативного впливу на загальну динаміку продажу, оскільки скорочення було компенсовано розширенням аптечних мереж у країні. Так, станом на початок січня 2014 року загальна кількість торгівельних точок (аптеки, аптечні кіоски, аптечні пункти) в Україні становила 21 439 од., станом на кінець 2012 року — 20 731 од.

Профілі основних гравців ринку

На сьогодні промислове виробництво фармацевтичної продукції в Україні здійснюють близько 110 підприємств. Нижче приведено топ-5 вітчизняних фармвиробників.

ПАТ «Київмедпрепарат» є учасником корпорації «Артеріум» — однієї з найбільших фармацевтичних компаній України. Номенклатура її продукції становить більше 80 найменувань препаратів практично всіх фармакотерапевтичних груп. Підприємство реалізує продукцію як на території України, так і експортує до країн СНД.

ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» — одне з найбільших підприємств України з виробництва та реалізації готових лікарських засобів (таблетки, сиропи, мазі, гелі, креми, антибіотики у капсулах, стерильні антибіотики тощо). На сучасному етапі свого розвитку завод випускає понад 100 найменувань лікарських засобів, з яких близько 50 раніше у країні не вироблялися. ПАТ НВЦ «БХФЗ» стало першим в Україні фармацевтичним підприємством, яке повністю впровадило європейські стандарти в області якості, дистрибуції та екологічного менеджменту.

ПАТ «Дарниця» — компанія, яка існує на вітчизняному ринку більше 70 років та є одним з найбільших виробників лікарських препаратів. Підприємство має досить широкий асортимент продукції, який налічує більше 250 позицій, значні виробничі потужності та потужну систему просування продукції.

ПАТ «Фармак» входить у топ-5 виробників лікарських засобів в Україні. Близько 15 % виготовленої продукції експортується до Росії, країн СНД, Балтії, Болгарії, Польщі. Номенклатура нараховує близько 150 найменувань. ПАТ «Фармак» успішно співпрацювало з «Елі Ліллі» щодо виробництва рекомбінантного інсуліну під назвою «Фармасулін», що дозволило забезпечити хворих на цукровий діабет генно-інженерним інсуліном. Наприкінці 2003 року «Елі Ліллі» передало ПАТ «Фармак» ліцензійну технологію на повний цикл виробництва цього препарату.

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» має асортимент продукції, що налічує більше 260 найменувань лікарських засобів практично всіх фармакотерапевтичних груп препаратів.

Чинники впливу на 2014 рік

Серед основних факторів, які будуть формувати політику та тенденції фармакологічного ринку у поточному році, можна відмітити наступні:

•різке загострення соціально-політичної ситуації в країні наприкінці 2013 року може спричинити певні ризики для галузі, пов’язані з: вірогідним посиленням фіскального тиску на виробників на тлі дефіцитного Державного бюджету та неповного виконання цільових бюджетних програм; прискоренням інфляційних процесів; нестабільністю валютних курсів, що може призвести до подальшого здороження імпортної сировини й матеріалів;

•на думку фахівців агентства «Кредит-Рейтинг», у 2014 році буде спостерігатись збереження і поступове зростання обсягу фармацевтичного ринку, причому у грошовому вимірі. Крім того, позитивну динаміку буде забезпечено поки що недостатнім рівнем споживання лікарських засобів на душу населення (у порівнянні з країнами Європи), а також збереженням низької еластичності попиту на лікарські засоби;

•як і раніше, експерти прогнозують у середньостроковому періоді подальше посилення державного регулювання і контролю фармацевтичної галузі України, що, безумовно, може призвести до обмеження рентабельності фармацевтичного бізнесу;

•у поточному році українські фармацевтичні компанії можуть стикнутись з проблемами, характерними для 2009–2013 років, а саме: з високою вартістю кредитних та інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації проектів розвитку й розширення виробничих потужностей, що на тлі посилення конкуренції на ринку може призвести до загострення дефіциту обігових коштів фармацевтичних підприємств. На сьогодні далеко не всі компанії в Україні володіють необхідним запасом фінансової міцності для забезпечення самофінансування, а також налагодження комплексного виробничого процесу, якому властиві велика капіталоємність і тривалий фінансовий цикл (у тому числі розробка нових препаратів);

невизначеність щодо стратегічного вектору розвитку економіки України, що на фоні нестабільного попиту з боку зовнішніх і внутрішніх ринків на вітчизняну продукцію може спричинити падіння темпів виробництва в базових галузях України і, як наслідок, подальше зниження реальних доходів населення.

 

 

 

© 2017 ООО «МЕДИА-ПРО». Все права защищены. Украина, 02660, г. Киев, ул. М.Расковой 11, корпус А, 6 этаж